Ви тут: Головна Інформація Науковцям Наукова діяльність Конференції Експерти розпочали дискусію про розробку освітньої моделі підготовки журналістів-міжнародників

Експерти розпочали дискусію про розробку освітньої моделі підготовки журналістів-міжнародників

 

 DSC 0229Як готувати журналіста-міжнародника обговорили учасники  круглого столу «Міжнародна журналістика України: Пошук освітньої моделі», що був зініційований Інститутом журналістики Університету імені Бориса Грінченка, Інститутом міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, Українською асоціацією зовнішньої політики, Національною академією комунікативістики за підтримки Міністерства інформаційної політики України.

 

   Відкриваючи круглий стіл, Юрій Нестеряк, завідувач кафедри журналістики та нових медіа Університету Грінченка зазначив, що таке зібрання стане не лише початком обговорення, а й реального впровадження і в освіту, і в практику міжнародної журналістики.

   Він також зазначив, що «із моменту свого створення Школа журналістики в Університеті імені Бориса Грінченка декларує зміну підходів до освіти журналіста й відходу від традиційного навчання роботи у друкованій пресі, на радіо, телебаченні та в інтернет-журналістиці. Ми декларуємо саме перехід на галузеву журналістику – економічну, спортивну, екологічну й одну з найважливіших – міжнародну журналістику».

   Підтримав таку ідею підготовки фахівців й Володимир Огризко, український дипломат, Міністр закордонних справ України (2007–2009), керівник Центру дослідження Росії. «У Washington Post фахові журналісти мають ту спеціальність, про яку пишуть. І журналіст, який пише на медичну тему, наприклад, медичну реформу в США, він насправді лікар. Він пише про те, що знає, а інакше – це все профанація. Якщо ми хочемо, щоб про міжнародні справи писали розумно, продумано й фахово, ми повинні формувати спочатку фахівців у сфері міжнародних відносин. На мою думку, в Україні сьогодні взагалі менше десяти журналістів-міжнародників, які розуміють, про що пишуть». При цьому проблеми, на думку дипломата, не вичерпуються спеціальними знаннями з міжнародної тематики. Журналісти також часто мають проблеми з мовами – як іноземними, так й українською.

   Оцінюючи рівень міжнародної журналістики в Україні, Надзвичайний і Повноважний Посол, президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій зазначив, що її стан плачевний. «Не личить сорокамільйонній державі, яка є фундатором ООН, яка щоденно стикається з міжнародними загрозами і відвертою агресією з боку Росії мати такий рівень». За його словами, журналісти – це ретранслятори тих кроків, які здійснює уряд, зокрема, МЗС щодо виходу із ситуації, в якій перебуває наша держава, а також зусиль громадського сектора. «У цьому – головна функція міжнародної журналістики», – підсумував він.

   У свою чергу, Жанна Міщерська, директор ТО «Всесвітня служба радіомовлення України», зазначила, що, говорячи про журналіста-міжнародника, слід виокремлювати три напрямки його діяльності: 1) журналіст, який в Україні розповідає про міжнародні події; 2) журналіст, що розповідає про міжнародні події, перебуваючи за кордоном; 3) журналіст, який перебуває в Україні й розповідає про її життя для міжнародної аудиторії. «Велика помилка брати один і той же текст, підготовлений для внутрішньої аудиторії, перекладати його іноземною мовою й подавати за кордон», – зауважила Жанна Міщерська.

   Підтримала її й Алла Лазарєва, власний кореспондент журналу «Український тиждень» у Парижі, заявивши, що українським журналістам, які працюють за кордоном, найбільше бракує саме якісної й системної інформації, аналітики іноземною мовою з України. «Ми могли б перекладати тут французькою мовою якусь важливу, необхідну інформацію, але потрібен окремий ресурс, можливо, якийсь сайт».

   Саме таким джерелом і повинна бути Мультимедійна платформа іномовлення України, яка за словами її керівниці Людмили Березовської за останній рік стала доступною у країнах Європи, Північної Америки та Азії. Але вона також потребує якісних кадрів. «Ми зіштовхнулися з проблемою добору кадрів (міжнародних журналістів) під час формування колективу. Адже працівники редакцій іномовлення потребують бездоганного знання іноземних мов і мають бути фахівцями у темах, які вони подають. Освітнє підґрунтя відіграє тут ключову роль, а от якщо буде потреба прийти й отримати практичні навички, ми запрошуємо всіх охочих студентів до стажування на базі МПІУ».

   Зустріч стала початком обговорення проблеми підготовки кадрів з міжнародної журналістики, викликала певні дискусії у цьому питанні, які потребуватимуть подібних зібрань експертів у майбутньому.

 

Переглянути повний запис круглого столу можна тут.

Фото: Юлія Нестеряк

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Інформація Науковцям Наукова діяльність Конференції Експерти розпочали дискусію про розробку освітньої моделі підготовки журналістів-міжнародників