ПУБЛІКАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ У SCOPUS ТА WOS
11 листопада 2021 року відбулась перша Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «СУЧАСНА НАУКА: КОМУНІКАЦІЙНІ АСПЕКТИ ХХІ СТОЛІТТЯ». Організаторами заходу виступили кафедра журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка та кафедра міжнародної економіки Державного університету економіки і технологій.
Географія онлайн-заходу була дуже широка, адже серед представників ЗВО були студенти з різних міст та регіонів України, таких як: Прикарпаття, Київ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Бердянськ, Маріуполь тощо. Загалом у конференції взяло участь 15 закладів вищої освіти.
Напрями роботи конференції були розбиті на три секції:
- Журналістика та інноваційні технології;
- Мова медіа та медіаграмотність;
- Міжкультурна комунікація та інформаційна політика.
Розпочалась конференція з вітальних слів заступника директора Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка — доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника, професора кафедри видавничої справи Іващенко В. Л. та директора Економічного інституту Державного університету економіки і технологій м. Кривого Рогу — кандидата економічних наук, доцента Дутчака Р. Р.
Родзинкою пленарного засідання став виступ Столярова Антона — журналіста, аналітика сервісу YouControl, який розповів про відкриті дані у журналістських розслідуваннях. Під час секційних засідання учасники конференцій мали можливість виступити та продемонструвати свої наукові здобутки.
Серед доповідей студентів Київського університету імені Бориса Грінченка варто відмінити: Шлапацька Я., Капорина М., Маляренко О., Кулікова А., Мисик Б., Рижова Д., Скіпор В., Дзюба М та Подолян А.
Завершальним етапом були слова завідувача кафедри журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидата філологічних наук, доцента — Погребняк І.В., яка не тільки висловила подяку організаторам (серед яких загадала секретарів організаційного комітету Досенко Анжеліку Костянтинівну та Максимову Ірину Іванівну), але й внесла пропозиції щодо подальшої успішної співпраці.
14 листопада 2020 року у контексті Міжнародної науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси /Media studies in european dialogue: educational and scientific discourses» було проведено круглий стіл «Медіаосвіта та медіаграмотність: досягнення ЄС і перспективи України» у роботі якого взяли участь 39 фахівців: експерти медіасфери, медіапсихологи, медіапедагоги (див. програму).
Модератор заходу: доцент кафедри Фруктова Я.С.
Напрямки дискусії:
- Медіаосвіта як реакція на виклики сьогодення: теоретико-методологічний та емпіричний аспекти;
- Нормативно-правове регулювання впровадження медіаосвіти в ЄС та Україні;
- Досвід країн ЄС щодо медіаосвіти широких верств населення;
- Рефлексія досвіду України щодо реалізації концепції впровадження медіаосвіти;
- Медіаосвіта в умовах карантину: проблеми, інновації та перспективи.
Актуальні завдання за результатами наукових дискусій:
1. Визначення шляхів узгодження нормативно-правової бази медіаосвіти України з міжнародними директивами, постановами: здобуття та визнання результатів неформальної та інформальної освіти.
2. Включення медіа-інформаційного компоненту у стандарти загальної та вищої освіти.
3. Укладання схеми сучасної медіаосвіти України, визначення проблемних зон.
4. Визначення принципів узгодження дій учасників медіаосвітньої діяльності в Україні
5. Обговорення угоди про співпрацю, яку ми підпишемо після погодження.
На кафедрі журналістики та нових медіа Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська студентська науково-практична онлайн-конференція «Інтернет-журналістика та новітні технології в сучасних медіа» 1 квітня 2020 р. У цьому форумі, окрім журналістів-грінченківців, взяли участь понад 20 представників із закладів вищої освіти України, де готують фахівців для різних видів засобів масової інформації, зокрема, Національного університету «Запорізька політехніка», Київського міжнародного університету, Таврійського національного університету ім. В. Вернадського, Східноєвропейського національного університету ім. Лесі України (м. Луцьк), Східноукраїнського національного університету імені В. Даля (м. Сєвєродонецьк), Луганського національного університету ім. Т. Шевченка (м. Старобільськ), Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ), НУ «Львівська політехніка», Запорізького національного університету, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Короленка, Херсонського державного університету, Університету державної фіскальної служби України та ін.
У своїх доповідях молоді науковці розглянули історичні, теоретичні, технічні аспекти інтернет-журналістики, специфіку інтернет-медіа, порталів, блогів, соціальних мереж, особливості функціонування конвергентних редакцій, обговорили проблеми мультимедійного та трансмедійного сторітелінгу, гейміфікації журналістики, доповненої реальності (AR) і віртуальної реальності (VR) та ін.
За результатами конференції підготовлено програму та збірник тез доповідей, всі учасники отримають сертифікати.
МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС В АНКАРІ
Викладачі кафедри журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка - доктор філологічних наук, професор Васьків Микола Степанович та кандидат наук із соціальних комунікацій Бикова Ольга Миколаївна взяли участь у роботі ІІ Міжнародного конгресу наукових досліджень, що відбувся 6-8 березня в Анкарі (Туреччина). Всього до участі в роботі Конгресу зголосилися понад 300 науковців із різних країн світу, насамперед Туреччини, України, Узбекистану, Казахстану, Азербайджану та ін.
5 листопада 2019 р. доцент кафедри журналістики та нових медіа Ольга Бикова взяла участь у ХХV (ювілейній) Міжнародній науково - практичній конференції з проблем функціонування і розвитку української мови "Мова. Суспільство. Журналістика", що відбулася в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Щорічні науково-практичні конференції з проблем функціонування і розвитку української мови, започатковані свого часу колективом кафедри мови та стилістики, проводяться в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка з 1994 року. У вітальній промові директора Інституту журналістики КНУ професора В. В. Різуна, адресованій учасникам конференції лейтмотивом звучали слова про важливість захисту української мови як одного з ключових чинників гарантування інформаційної безпеки держави та збереження її незалежності в умовах неоголошеної війни. Пізніше ця теза не раз повторювалась у виступах інших промовців. Захід викликав значне зацікавлення не лише в середовищі науковців, викладачів вишів, журналістів-практиків, а й серед студентів.
7 жовтня 2019 р.
З ініціативи громадських організацій Білорусі й Литви 27-29 вересня цього року у Вільнюсі (Литва) відбувся VІІІ Міжнародний конгрес дослідників Білорусі. Всього до участі в роботі Конгресу зголосилися понад 500 науковців і громадських активістів із різних країн світу, насамперед Білорусі, Польщі, України, Росії, Литви, а також із Узбекистану, Казахстану, Азербайджану, США, Швеції, Словаччини, Німеччини, Австрії, Чехії, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Великобританії, Франції та ін.
Серед представників групи науковців із України взяли участь у Конгресі викладачі кафедри журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка – доктор філологічних наук Микола Степанович Васьків та кандидат наук із соціальних комунікацій Ольга Миколаївна Бикова.
Васьків М. у межах роботи панелі «”Імпорт” і “експорт” білоруської літератури: проблеми сучасного перекладу» виголосив доповідь «Imago Криму в “Кримських сонетах” А. Міцкевича і “Тавриді” В. Короткевича».
Бикова О. під час роботи панелі «Дослідження медіа в епоху медіа війн» оприлюднила розвідку на тему: «Специфіка створення образу Білорусі в літературних репортажах на мандрівну тематику 1920-30-х рр.»
Робота обох панелей була жвавою, цікавою, тому після вичерпання відведеного часу продовжилась обміном думок у кав’ярні.
Українські учасники роботи Конгресу відзначалися увагою до широкого кола проблем, тому брали участь у засіданнях не тільки власних секцій і панелей, але також відвідували й ті, які захопили їх увагу оригінальністю, важливістю, ґрунтовністю доповідей. Загалом VІІІ Міжнародний конгрес дослідників білорусів став вагомим кроком у зміцненні білорусько-українських наукових і культурних зв’язків.
Засідання круглого столу «Симон Петлюра – державний, політичний, військовий діяч, публіцист і журналіст»
У межах традиційного Фестивалю науки в Інституті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка з ініціативи кафедри журналістики та нових медіа 21 травня 2019 р. відбулося засідання круглого столу, присвячене 140-річчю від дня народження голови Директорії УНР Симона Петлюри та 100-річчю відродження української державності. Співорганізатором заходу виступила кафедра бібліотекознавства та інформології, а доповіді й презентації підготували студенти спеціальностей «Журналістика» та «Інформаційна, бібліотечна і архівна справа».
Василь Фольварочний, поет, прозаїк, драматург, заслужений діяч мистецтв України презентував авторські художньо-документальні видання про лідера національно-визвольного руху, який своєю боротьбою, упертою та безкомпромісною, показав світу, що Україна є, що її народ живе й бореться за своє право, за свою свободу й державну самостійність.
Кргулий стіл "Сучасна журналістика в умовах інформаційного протистояння
16 листопада 2016 року в Інституті журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка відбувся круглий стіл на тему "Сучасна журналістика в умовах інформаційного протистояння". Його організаторами стали Фонд розвитку журналістики імені Анатолія Москаленка та власне Інститут журналістики, зокрема - команда кафедри журналістики та нових медіа та її керівник Юрій Нестеряк.
На захід були запрошені топ-експерти та фахівці з практичної журналістики, керівники Інтернет видань, представники Міністерства інформаційної політики України та Спілки журналістів України. Головною метою зібрання стало обговорення важливих питань, пов'язаних з інформаційного протистоянням в сучасному світі.
Крім того, у рамках цієї події Фондом розвитку журналістики було нагороджено низку молодих українських журналістів , які відзначилися успішними та інноваційними медіаініціативами у 2016 році. Так, переможцем став курсант I курсу Дніпровського ліцею Ілля Дирін – відзначений як школяр, що зробив свій вклад в українську журналістику. Переможцями у номінації "Студенти-журналісти" стали Оксана Думська і Анастасія Шибіко. В категорії "Молодий журналіст" нагороду отримав фотограф агентства European Pressphoto Роман Пилипей.
Підсумком зустрічі стала змістовна та конструктивна дискусія щодо створення власної стратегії боротьби з інформаційною пропагандою Росії.
Марина Шнайдер, Анжела Слюсаренко
7 квітня 2016 р.
ВСЕУКРАНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ "ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО МЕДІЙНОГО КОНТЕНТУ: ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ"
7 квітня 2016 року в Національному Київському університеті імені Тараса Шевченка було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Перспективні напрямки дослідження українського медійного контенту: фундаментальні та прикладні аспекти".
На пленарному засіданні доктор філологічних наук, професор, директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Різун В.В. окреслив здобутки, проблеми та перспективні напрямки дослідження українського медійного простору. Інші доповідачі, провідні фахівці України з соціальних комунікацій у своїх доповідях розкрили актуальні аспекти наукової проблеми, зокрема: трансдисциплінарність у дослідженнях соціально- комунікаційних технологій, війни смислів у сучасному російсько-українському протистоянні, специфіка медіаосвітнього ландшафту України, основні характеристики телевізійного сегменту українського медіаринку та інші. У контексті конференції було проведено секційні засідання, круглі столи. Модератором круглого столу «Моделі гендерної презентації у мас-медіа» була доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії журналістики КНУ імені Траса Шевченка Сидоренко Н.М., яка презентувала результати дослідження кількісно-якісних параметрів жіночої преси України. Жваві дискусії викликало обговорення застосування маніпулятивних технологій у гендерному дискурсу, гендерні парадокси в сучасних українських ЗМІ, регіональні особливості функціонування жіночого «глянцю», висвітлення проблем жінок у релігійних медіа та інші не менш актуальні питання.
У пленарному засіданні та роботі круглого столу "Моделі гендерної презентації у мас-медіа" активну участь взяли доценти кафедри журналістики та нових медіа Гридчина В.В. та Фруктова Я.С.
Автор тексту: Я.С. Фруктова
1 квітня 2016
VII щорічна Міжнародна конференція " Літературний процес: становлення ідентичностей"
1-2 квітня 2016 року відбулася VII щорічна Міжнародна конференція " Літературний процес: становлення ідентичностей". У засіданні секції "Моделі ідентичностей у мас-медіа: медіа-ідентичність у пошуках себе та іншого" взяли участь викладачі кафедри журналістики та нових медіа, магістранти спеціальностей "Журналістика", "Медіа-комунікації".
Із доповідями виступили Ю.А. Вишницька "Сценарій протистояння в сучасному українському публіцистичному дискурсі: кластерне моделювання", А.Л. Лісневська "Роль глобальних телеканалів у формуванні інформаційної картини світу", Ю.В. Нестеряк "Проблеми збереження національної ідентичності особистості та самобутності українського інформаційного простору в контексті глобалізаційних процесів", О.А. Росінська "Комунікативні стратегії часопросторової ідентичности в сучасному медійному просторі".
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА З ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТУДІЙ
Київським університетом імені Бориса Грінченка та неурядовою організацією «Україна в Європі» (Париж, Франція) започатковано спільну «Освітню програму з європейських студій». Загальною метою Програми є ознайомлення її учасників з історією євробудівництва, інституційно-політичною побудовою та функціонуванням Європейського Союзу. А основними завданнями визначено: поглиблення знань щодо функціонування інституцій Євросоюзу (Європарламенту та Європейської Комісії), діяльності ЄС на міжнародній арені, відносин Україна – ЄС; налагодження партнерських зв’язків з вузами держав-членів ЄС; ознайомлення з можливостями навчання у галузі європейських студій, журналістики, комунікацій у європейських вузах для українських студентів.
В рамках першої поїздки Програми група викладачів та студентів нашого університету відвідала Національні збори (Національна асамблея -Assemblée nationale) — нижню палату парламенту Франції, які розміщуються у Бурбонському палаці Парижу, що знаходиться на лівому березі Сени напроти площі Згоди. Пале-Бурбон побудовано 1728 року, депутати почали працювати у ньому 1798 року. Асамблея складається із 577 депутатів, яких обирають раз на 5 років під час загальних виборів. Депутати стежать за діями керівництва країни, заслуховують звіти. Нормативні документи розробляються та приймаються спочатку нижньою палатою, а потім поступають на схвалення до верхньої. Президентом Національних зборів є як правило представник лідируючої партії. Строк мандата Національних зборів — 5 років, проте президент Франції може розпустити та оголосити дострокові вибори.
У Парижі наша делегація відвідала також французьку Школу журналістики CELSA – спеціалізовану школу (еквівалент інституту) при Університеті Сорбона 4, яку було створено у 1957 році на факультеті французької мови Сорбони.
На сьогодні, CELSA здійснює навчальну підготовку в рамках програм бакалавра та магістра з журналістики, комунікації, маркетингу, реклами, медіа і людських ресурсів. CELSA готує також докторантів і проводить наукові дослідження у сфері інформації та комунікації.
Презентував Школу журналістики професор Ерве Демаї (Hervé Demailly), заступник директора Школи, відповідальний за магістерську програму з журналістики 2-го року навчання. Магістерська програма 2-го року навчання з журналістики в CELSA передбачає в якості одного із фінальних іспитів 2-тижневе стажування за кордоном, в рамках якого студенти запускають сайт, присвячений країні перебування і відповідно наповнюють його репортажами, відеоматеріалами протягом двох тижнів (з парелельними публікаціями у французьких ЗМІ - партнерах Школи).
18 лютого 2016 р.
МІЖНАРОДНА СТУДЕНТСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ
Устиловська Інна Геннадіївна,студентка 4 курсу, спеціальність "Журналістика", група Журб-1-12-04 23 грудня взяла участь у Міжнародній студентській конференції тема доповіді "Сучасні інформаційні технології: переваги та недоліки для діяльності журналіста".
Автор тексту: Я. С. Фруктова
12-13 листопада 2015
Доцент кафедри журналістики та нових медіа Олена Росінська взяла участь в програмі підготовки тренерів з медіабезпеки. 12-13 листопада в межах програми проводився тренінг для майбутніх тренерів, що мають сприяти підвищенню рівня свідомості населення в сприйнятті інформації, формуванню медіаграмотності громадян України. У програмі беруть участь 6 областей України.
25 вересня 2015 р.
Кафедра журналістики та нових медіа
долучилась до актуальних дискусій з науково-методичних аспектів розвитку журналістики у вищій школі
На базі Ужгородського національного університету 21-25 вересня 2015 р. відбулися засідання науково-методичної комісії з журналістики. Від кафедри журналістики та нових медіа, Гуманітарний інститут, в них взяла участь к.п.н., доц., заступник завідувача кафедри з наукової роботи Фруктова Я. С.
Порядок денний засідань науково-методичної комісії з журналістики:
1. Про виконання рішень НМК, прийнятих на засіданнях у вересні 2014 р. та травні 2015 р.
2. Про новий перелік спеціальностей.
3. Про оновлення навчальних планів відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту».
4. Про зміст підготовки наукових кадрів.
5. Про перспективи міжнародного співробітництва інститутів, факультетів та кафедр соціальнокомунікаційного спрямування.
Тож кафедра журналістики та нових медіа бере активну участь у сучасних форматах журналістських студій, що позитивно впливає на впровадження нових методик у викладанні журналістських дисциплін у Київському університеті імені Бориса Грінченка.
Текст:
к.п.н., доц, Фруктова Я.С.
Фото: Фруктова Я.С.
Публікації у міжнародних рецензованих видання
- Фруктова, Я. (2016). Психологический компонент профессиональной подготовки журналистов: теоретический и практический аспекты. European Applied Sciences. 2 , p32-33
- Фруктова, Я. (2016). Фундаментализация содержания образовательных программ профессиональной подготовки журналистов ОКУ «Бакалавр» на основе компетентностного похода. Austrian Journal of Humanities and Social Sciences. 1-2, 55-59.
- Nesteriak, Y.. (2015). Problems of information security of the state in modern conditions: the experience of Ukraine . European Applied Sciences . 1, p118-120.
- Георгієвська, В.. (2015). Партийный сегмент современного медиапространства Украины . Austrian Journal of Humanities and Social Sciences. 3 (4), 6–8.
- Георгієвська, В. (2015). Динаміка розвитку партійної преси в Україні. Philology And Linguisticsin the Digital Age . 4, 26–30.
- Гридчина, В. (2015). «Смерть» на фотографиях в средствах массовой информации: вопросы этики. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 67 (ІІІ(11)), 60-64.
- Лісневська, A. (2015). Професійно-орієнтоване середовище як умова формування компетентності фахівця (на прикладі професійноїї підготовки телерепортера) . Неперервна професійна освіта: теорія і практика.. 1-2, C.68-72.
- Odarenko, O. (2014). Risk management in telecommunication startups.Problems of social and economic development of business. 1, p304-309.
